1 Зевес моргнув, як кріль усами, 2 "Чи довго будете казитись 3 А вам, олимпські зубоскалки, 4 Або оддам вас на роботу, 5 Не ви народ мій сотворили, 6 Венера молодиця сміла, 7 Венера по-драгунськи — сміло 8 Ти знаєш, для чого троянців 9 І що такеє Турн за свято, 10 Троянців бідних і Енея 11 О Зевс! О батечку мій рідний! 12 "Мовчать! Прескверна пащекухо! 13 Тобі, Зевес, скажи, не стидно, 14 А з Марсом чи давно піймавши, 15 Де ся підтіпанка вмішалась, 16 Тепер же на мене звертає, 17 Венера лайки не стерпіла, 18 "Та цитьте, чортові сороки! — 19 Занишкніть, уха наставляйте 20 Замовк Зевес, моргнув бровами 21 Турн осушивсь після купання 22 В сю ніч Еней уже зближався 23 Ану, старая цар-дівице, 24 Читайте ж, муза що бормоче: 25 Поодаль плив байдак Астура, 26 А то на легкому дубочку, 27 А то сидить в брилі, в кереї 28 А то беззубий, говорливий, 29 Іще там єсть до півдесятка, 30 Уже Волосожар піднявся, 31 Еней один не роздягався, 32 Ні риби то були, ні раки, 33 Тогді одна к йому сплигнула 34 До нас було Турн докосився 35 Сказавши, за ніс ущипнула; 36 А сам, матню прибравши в жменю, 37 Троянці, з города уздрівши, 38 "Реб'ята! бийтесь, не виляйте, 39 Примітя ж Турн гармидер в флоті, 40 Еней пройдисвіт і не промах, 41 Фарона першого погладив 42 Еней тут добре колобродив 43 Тут Даг, рутулець прелукавий, 44 Паллант Евандрович наскоком 45 Ось! ось! яриться, бісом дише! 46 Паллант, любесенький хлопчина, 47 За сим Авента, пхнувши ззаду, 48 Зробився Турн наш бісноватим, 49 Паллант, мов од хорта лисиця, 50 Так Турн, Палланта підпустивши, 51 Турн сильно злобною п'ятою 52 Таку побачивши утрату, 53 Но що за стук, за гомін чую- 54 До лясу! Турна розбишаки, 55 В запалі налетів на Мага, 56 Тут на бігу піймав за рясу 57Я к задавав Еней затьору 58 Так наш Еней тут управлявся 59 Іул як комендант ісправний 60 В се врем'я Юпитер, підпивши, 61 Моє безсмертиє ярує, 62 Юнона, козир-молодиця, 63 Чого передо мной лукавиш, 64 Сказавши, в Йовиша вп'ялася 65 Олимпськії во всяку пору 66 Тогді пан Турн зіло гнівився 67 Турн зирк — і бачить пред собою 68 Той не втече, сей не догонить, 69 Мара Енеєва, примчавшись 70 Тут вмиг байдак заворушився 71 Юнона з Турном як шутила, 72 Мезентій, ватажок тирренський, 73 Еней, не милуя чванливих, 74 Уже світовая зірниця 75 Потім Мезентія доспіхи 76 "Козацтво! лицарі! трояне! 77 За сим пішов в курінь просторий, 78 Звелів носилки з верболозу 79 Як все уже було готово, 80 Потім Палланта покадили, 81 Як вибрались на чисте поле, 82 К господі тілько що вернувся 83 Латинець старший по породі 84 Еней, к добру з натури склонний, 85 Один єсть Турнус ворог меус, 86 Латинськії посли ззиркнулись, 87 І мировую тут зробили 88 За сим тут началось гуляння, 89 Тепер би треба описати 90 Як тілько світова зірниця 91 Потім солому підпалили, 92 Други, товариші і кревні, 93 Не тілько в полі так робилось, 94 Жінки, порозпускавши коси, 95 Дрансес на Турна тут доносить, 96 Як ось од хана Діомида 97 "Скажи, Венуле нежахливий, 98 Не з мордою Латина битись 99 Против Енея не храбруйте, 100 Прощайте, доміні латинці! 101 Латин од думки схаменувся, 102 Тепер не приберу більш глузду, 103 А щоб з Енеєм лад зробити, 104 Дрансес був дивний говоруха 105 Нехай же та личина люта, 106 Нехай оставить нас в свободі, 107 Тебе ж прошу я, пане Турне! 108 Од річі сей Турн роз'ярився, 109 Що буцім хочу я одтяти 110 Коли ж до мира я поміха, 111 Коли в конгресі так тягались, 112 Оп'ять настав гармидер, лихо; 113 Турн миттю нарядився в збрую, 114 Розпорядивши, Турн, як треба, 115 Троянці сильно наступали 116 Но як Арунт убив Камиллу, 117 Як вість така прийшла до Турна 118 Пізнав пан Турн пана Енея, 119 Турн, облизня в бою піймавши, 120 Пошлю Енея до Плутона, 121 Послухай же, судьби єсть воля, 122 І занедбав мою Лависю; 123 На слово се прийшла Амата 124 Но Турн на се не уважає, 125 На завтра, тілько що світало 126 Тут військо стройними рядами 127 Юнона, як богиня, знала, 128 Як так на небі дві хитрили, 129 На сей час Ютурна – мавка 130 Все військо сумно мурмотало, 131 І перший стрелив на троянців, 132 Еней, правдивий чолов'яга, 133 Еней од рани шкандибає 134 І перших Філа, Тамариса 138 Коробилась душа Енея, 136 І зараз приступивши к ділу, 137 Венери серце засвербіло 138 Таке лікарство чудотворне 139 За ним фригійські воєводи, 140 На хитрости дівчата здатні, 141 Ютурна, кіньми управляя, 142 Пустивсь Еней слідити Турна 143 Еней, таку уздрівши зраду, 144 Тепер без сорома признаюсь, 145 На сей баталиї пропали: 146 Як ось і сердобольна мати 147 "Моєї мови не жахайтесь 148 Сказав, і військо загриміло, 149 Якиї в городі остались, 150 Амата, глянувши в віконце, 151 їй жизнь зробилася немила, 152 Амати смерть ся бусурманська 153 Такая розімчалась чутка 154 Як тілько Турн освідомився, 155 Еней од радости не стямивсь, 156 Як тілько виступили к бою 157 І вмиг, прочумавшись, з наскоком 158 Біжит пан Турн і репетує, 159 Тут Зевс не втерпів, обізвався, 160 Безсмертного ж хто ма убити- 161 Юнона в первий раз смирилась, 162 "Іноси! сількісь! як мовляла", — 163 Еней махає довгим списом, 164 Од сей бундючної Турн речі 165 Сказавши, круто повернувся 166 В таку щасливую годину 167 Латинці од сього жахнулись, 168 Но єсть у мене батько рідний, 169 Еней од речі сей змя'гчився 170 І вмиг, вхопивши за чуприну, 171 3 сим словом меч свій устромляє