1 Біда не по дерев'ях ходить, 2 Еней ту бачив страшну тучу, 3 Ні ніч його не вгамовала, 4 О сон! з тобою забуваєм 5 Енея мислі турбовали, 6 "Венерин сину! не жахайся, — 7 На тім-то берлозі свиноти 8 Вставай, Енею, годі спати, 9 Еней пробуркався, схопився 10 Звелів їх зараз поколоти 11 Чи довго плив Еней— не знаю, 12 "Чи по неволі, чи по волі— — 13 Евандра син, Паллант вродливий, 14 "Хоть ти і грек, та цар правдивий, 15 Прийшов до тебе на одвагу, 16 Мене найбільше доїдає 17 Евандр мовчав і прислухався, 18 Не поцурайтесь хліба-солі, 19 Готова страва вся стояла, 20 Де їсться смачно, там і п'ється, 21 Троянці п'яні розбрехались 22 Всі к ночі так перепилися, 23 Як ніч покрила пеленою 24 А все то хитрость єсть жіноча, 25 Вулкан-коваль тогді трудився, 26 Уже Вулкан розм'як, як кваша, 27 І підлабузнивсь до Киприди, 28 "Для тебе— — ох, моя ти плітко! — 29 А що ж, не так тепер буває 30 Венера, в облако обвившись, 31 Вулкан, до кузні дочвалавши, 32 І сонце злізло височенько, 33 А наші з хмелю потягались, 34 Тут скілько сотень одлічили 35 Евандр, Палланта підозвавши, 36 Іди служи, годи Енею, 37 А вас, Анхизович, покорно 38 Беріте рать, ідіте з богом, 39 Пішли, розвивши короговку, 40 І так, питейним підкрепившись, 41 Як в північ самую глухую 42 Сказала: "Милий, на, Енею, 43 Сказавши, аромат пустила: 44 На щиті, в самій середині, 45 Вокруг же щита на заломах 46 Так пан Еней наш знаряжався, 47 Ірися виль, скользнула з неба, 48 "А що— — Ірися щебетала. — 49 Правдивий воїн не дрімає, 50 Сказавши, столик ізвалила, 51 Зібрав і кінних, і піхотних 52 Троянці, в кріпости запершись, 53 У них поставлено в громаді, 54 Турн, в міру к валу приступивши, 55 І всі його так ідкомандні Кричали, лаяли троян; 56 Турн з серця скриготав зубами, 57 Од злости Турн осатанівши, 58 Розжеврілось і закурилось, 59 Венеру ж за душу щипало, 60 Цибелла, знають во всіх школах, 61 Венера часто докучала 62 Цибелла же була ласуха, 63 Цибелла перше закректала, 64 Мою ти знаєш гору Іду 65 Зиркни ж тепер на тибрські води, 66 "Та не турбуйтесь, паніматко! — 67 Рутульське військо і союзне 68 "Реб'ятушки! — кричав, — постійте! 69 Великії у страха очі, 70 Троянці із-за стін дивились, 71 Для ночі вдвоє калавури 72 У главной башти на сторожі 73 "А що, як викравшись помалу, 74 "Як— сам— мене оставиш— — 75 "Пожди і пальцем в лоб торкнися,- 76 От я, так чисто сиротина, 77 "Розумно, Низ, ти розсуждаєш, 78 "Іноси!" — Низ сказав, обнявшись 79 "Був на часах я з Евріалом, 80 Коли зволяєтесь — веліте 81 Іул, Енеїв як наслідник, 82 Сей Евріал був молоденький, 83 "Іул Енеєвич, не дайте 84 "Не бійся, добрий Евріале, — 85 І так, одважна наша пара 86 І часовиї, на мушкетах 87 Сказавши, першому Раменту 88 А послі Ремових він воїв 89 Вблизі тут був намет Серрана, 90 І Евріал, як Низ возився, 91 Попався Ретус Евріалу, 92 Наш Евріал остервенився, 93 Як вовк овець смиренних душить, 94 Так наші смілиї вояки 95 Так порався Низ з Евріалом, 96 Уже із лагеря щасливо 97 Дали якраз до лісу тягу, 98 Латинці до лісу слідили 99 Низ — глядь, і бачить Евріала, 100 Вслід за коп'єм стрілу пускає 101 І замахнувсь на Евріала, 102 Но замахнувшись, не вдержався, 103 Уздрівши Низ труп Евріала, 104 Як іскра, порох запаливши, 105 Латинці зараз ізробили 106 Як тілько що восток зардівся, 107 Свого ж держася уговору, 108 На перву рутулян попитку 1О9 Троянці зараз одгадали, 110 А одійшовши, в груди билась, 111 І диким голосом завила: 112 Тепер до кого прихилюся, 113 Коли б мені твій труп достати 114 А ви, що Евруся згубили, 115 Сей галас і репетовання 116 А тут кричать та в труби сурмлять, 117 Гей, музо, панночко цнотлива, 118 І в самій речі проступився — 119 Рутульці дралися на стіни, 120 Турн, бачивши троян роботу, 121 Приставив тарани до брами, 122 Біда троянцям! Що робити- 123 Троянець Геленор одважний 124 Так Геленор з червоним Ликом, 125 Но Турн і сам був розбишака 126 Натиснули і напустились, 127 Завзятость всіх опановала, 128 Ремул рутульської породи, 129 Ми вас одучим, супостати, 130 Іул Енеєвич, дочувшись 131 Пішли кулачні накарпаси, 132 Служили у троян два брати, 133 Два брати, грізні ісполини, 134 Но хто лиш в город показався, 135 Побачив Турн таку проруху, 136 3 наскоку тріснув булавою 137 Пандар погибель бачив брата, 138 Но як же сильно удивився, 139 "Ану прилізь, — Турн одвічає, — 140 Незриму чує Турн заслону, 141 Удачею Турн ободрився, 142 Троянці злеє умишляють, 143 Один паливода ярує, 144 Зберіться, Турна окружіте,