Тут Турн без пам'яти схватився,
Стояв, як в землю вритий стовп;
Од злости, з хмелю ввесь трусився
І сна од яву не розчовп:
"Кого— — мене; і хто— — троянець!
Голяк, втікач, приплентач, ланець!
Звести— — Лавинію однять-
Не князь я! — гірше шмаровоза,
І дам собі урізать носа,
Коли Еней Латину зять.
