"Еге! — Юнона закричала. —
Поганець як же розібрав!
Я нарошно йому спускала,
А він і ноги розіклав!
Ого! провчу я висікаку
І перцю дам йому, і маку,
Потямить, якова-то я.
Проллю троянську кров — латинську,
Вмішаю Турна скурвасинську,
Я наварю їм киселя".
Ого! провчу я висі каку — висі кака — тут у значенні: вискочка, нахаба.