Як пахло сватанням в Латина
І ждали тілько четверга,
Аж тут Анхизова дитина
Припленталась на берега
Зо всім своїм троянським плем'ям.
Еней не марно тратив врем'я,
По-молодецьку закурив:
Горілку, пиво, мед і брагу
Поставивши перед ватагу,
Для збору в труби засурмив.
І ждали тілько четверга — тобто чекати слушного дня для такої важливої справи, як сватання. Такими днями вважали вівторок, четвер, суботу. Понеділок, середа, п'ятниця — важкі дні. Олександр Потебня, згадуючи пісню "Я в середу родилася, горе мені, горе", пише: "...Але четвер, здається, легкий день: "Не тепер, так в четвер"; в багатьох місцях сватання починають в четвер або в суботу" (Потебня А. А. О доле и сродньїх с нею существах. — Харьков, 1914. — С. 193.).