1 Борщів як три не поденькуєш, 2 Та що абищоти верзлялом, 3 Мене за сю не лайте мову, 4 Та треба з лиха догадаться, 5 Еней, ізбувши сучу бабу, 6 Пливуть — аж вітри забурчали 7 Як ось став вітер ущухати, 8 Уже троянці вгамовались, 9 Заклятий острів перед нами, 10 Не будеш тут ходить на парі, 11 Лях цвенькати уже не буде, 12 Цесарці ходять журавлями, 13 Французи ж, давнії сіпаки, 14 Повзуть швейцарці черв'яками, 15 Біду побачив неминучу, 16 Еол молебнем вдовольнився 17 Еней, по човну похожая, 18 Гребнули раз, два, три, чотири, 19 Земелька ся була Латинська, 20 Латин сей, хоть не дуже близько, 21 Дочка була зальотна птиця 22 Така дівча — кусочок ласий, 23 Сусідні хлопці женихались 24 Один був Турн, царьок нешпетний, 25 Пан Турн щось дуже підсипався 26 Коли чого в руках не маєш, 27 Як пахло сватанням в Латина 28 Троянство, знаєш, все голодне 29 Вбирали січену капусту, 30 Еней оставив із носатку 31 Барильця, пляшечки, носатку, 32 Ходили там чи не ходили, 33 Еней тут зараз взяв догадку, 34 Еней від них не одступався, 35 Еней троянців похваливши, 36 Посли, прийшовши до столиці, 37 Латину тілько що сказали, 38 Велів тут зараз прибирати 39 Послав гінця до богомаза, 40 Ось привезли і мальовання 41 Бова з Полканом як водився, 42 Латин, так дома спорядивши, 43 Латин як цар в своїм наряді 44 Дочка Лавися-чепуруха 45 Послів ввели к царю з пихою , 46 "Енеус ностер магнус панус 47 О, рекс! будь нашим меценатом, 48 Се килим-самольот чудесний, 49 Ось скатерть шльонськая нешпетна, 50 А се сап'янці-самоходи, 51 Царице, цар, дочка Лавина 52 І вся моя маєтность рада, 53 І зараз попросив до столу 54 В обід пили заморські вина, 55 Латин по царському звичаю 56 Латин старий і полигався 57 Ірися, цьохля проклятуща, 58 "Еге! — Юнона закричала. — 59 І на! через штафет к Плутону 60 Прибігла фурія із пекла, 61 "Здорова, люба, мила доню, — 62 Ввесь знає світ, що я не злобна, 63 "Я наймичка твоя покорна, — 64 І перекинулась клубочком, 60 Я га, під пелену підкравшись, 66 Потім і Турна навістила 87 Йому, бач, сонному верзлося, 68"Лависю, милеє кохання! 69"Живи, Енеєчку мій милий, — 70 Тут Турн без пам'яти схватився, 71 Лавися шмат не для харциза, 72 І зараз лист послав к Енею, 73 Яхидна фурія раденька, 74 Но "горе грішникові сущу, — 75 Поблизь троянська кочовання 76 Ковбас десятків з три Латину, 77 У няньки був біленький цуцик, 78 Троянці, в роги затрубивши, 79 "Атю його! гуджга!" — і крикнув, 80 Осатаніла вража баба 81 Як тілько к пам'яти вернулась, 82 За нею челядь покотила, 83 Но у троянського народу 84 В сіє-то нещасливе врем'я 85 "Царю Латине неправдивий! 86 Не так розсердиться добродій, 87 Як виглянув в вікно зненацька, 88 Латин старий був не рубака 89 Латин, і серцем, і душею 90 "Чи ви од чаду, чи з похмілля— . 91 І як війну вести без збруї, 92 Коли сверблять із вас у кого 93 Покиньте ж се дурне юнацтво 94 Сказавши се, махнув рукою 95 Тут думу довгую держали. 96 І так, латинь заворушилась, 97 О музо, панночко парнаська! 98 Бояри вмиг скомпонували 99 Все військо зараз розписали 100 В полки людей розпреділивши, 101 Так вічной пам'яти бувало 102 Було тут військо волонтирі, 103 Для сильной армії своєї 104 Жлукта і улики на пушки 105 Держась воєнного обряду, 106 Не мали палашів ні шабель, 107 Як амуницю спорядили 108 Тогді ну військо муштровати, 109 Мов посполитеє рушення 110 Були латинці дружні люди 111 Се поралася так Амата, 112 Коли жінки де замішались 113 Як Турн біснується, лютує, 114 Гуде в Латії дзвін віщовий 115 Була в Латії синагога, 116 По дзвону вся латинь сунула 117 Латинці війско хоть зібрали, 118 Були златиї дні Астреї, 119 Всього не можна описати, 120 Нехай турбуються латинці, 121 Та й видно, що не був в зневазі, 122 Не хмара сонце заступила, 123 Мезентій наперед тирренський 124 За сим на бендюгах плететься 125 Тут військо кіннеє валилось 126 Цекул, пренестський коваленко, 127 За сими плентавсь розбишака, 128 Другим шляхом, з другого боку, 129 За сими панськая дитина, 130 Не можна, далебі, злічити, 131 Тут ще наїзниця скакала 132 Коли чував хто о Полкані, 133 Така-то збірниця валялась,