Призвідця зараз ся шептуха І примостилась к старику, Йому шепнула біля уха І завела з ним річ таку: "Ось я синкові загадаю, Поворожу і попитаю, Йому що буде, розкажу; Я ворожбу такую знаю, Хоть що, по правді одгадаю, І вже ніколи не збрешу".