1 Еней-сподар, посумовавши, 2 А вітри ззаду все трубили 3 Про Сагайдачного співали, 4 Не так то діється все хутко, 5 От так поплававши немало 6 Розгардіяш настав троянцям, 7 Були бурлаки сі моторні, 8 Де досвітки, де вечорниці, 9 Які ж були до карт охочі, 10 Енеи один не веселився, 11 Ішов, ішов, аж з русих кудрів 12 Еней стояв і дожидався, 13 Еней, таку уздрівши цяцю, 14 Давно тебе я дожидаю 15 "Я Кумськая зовусь Сивилла, 16 На світі всячину я знаю, 17 Тепер ходімо лиш в каплицю, 18 Прийшли в каплицю перед Феба, 19 Тряслась, кректала, побивалась, 20 Сивилла трохи очуняла, 21 Іще ти вип'єш добру повну, 22 Еней похнюпивсь, дослухався, 23 Та вже що буде, те і буде, 24 Не перший я, та й не послідній, 25 "Огнем, як бачу, ти іграєш, — 26 Коли ж сю маєш ти охоту 27 Поким же що, то ти послухай 28 Із дерева сього зломити 29 Зломивши ж, зараз убирайся, 30 Я га тут чортзна-де дівалась, 31 Сей ліс густий був несказанно, 32 Уже він начинав боятись, 33 І не подумавши німало, 34 Прибіг к троянцям, утомився 35 Як тілько темна та пахмурна 36 Піп зараз взяв вола за роги 37 Як тут з скотиною возились 38 А ти, — мовляла ко Енею: — 39 Не йди в дорогу без запасу, 40 Еней в сю путь якраз зібрався, 41 Тепер же думаю, гадаю, 42 Виргилій же, нехай царствує, 43 Еней з Сивиллою хватались, 44 Ся улиця вела у пекло, 45 А потім Смерть до артикулу 46 Іще ж не все тут окошилось, 47 Якіїсь злидні ще стояли, 48 За сими йшли святі понури, 49 Насупротив сих окаянниць 50 І молодиці молоденькі, 51 Еней хоть сильно тут дивився 52 Сивилла в дальший путь таскала, 53 І перевізчик тут явився, 54 Сорочка, зв'язана узлами, 55 За пояс лико одвічало, 56 На ярмарку як слобожане 57 Як гуща в сирівці іграє, 58 І знай, що все веслом махає 59 Еней в кагал сей як убрався, 60 Попхались к берегу поближче, 61 Харон, таких гостей уздрівши, 62 Геть, преч, вбирайтесь відсіль к чорту, 63 Сивилла бачить, що не шутка, 64 Ось глянься, що оце такеє! 65 Еней з Сивиллою своєю 66 Приставши, висадив на землю; 67 Загавкав грізно в три язики, 68 Тепер Еней убрався в пекло, 69 Смола там в пеклі клекотіла 70 Панів за те там мордовали 71 Огненним пруттям оддирали 72 Багатим та скупим вливали 73 Всім старшинам тут без розбору, 74 І всі розумні филозопи, 75 Жінок своїх що не держали 76 Батьки, які синів не вчили, 77 І ті були там лагоминці, 78 Були там купчики проворні, 79 Паливоди і волоцюги, 80 Там всі невірні і христьяне, 81 Гай! гай! та нігде правди діти, 82 Якусь особу мацапуру 83 Еней як відсіль відступився 84 Дівки, баби і молодиці 85 Були там чесні постомолки, 86 Були і тії там панянки, 87 Пеклись тут гарні молодиці, 88 Якіїсь мучились там птахи 89 Бо щоки терли манією, 90 За сими по ряду шкварчали 91 Відьом же тут колесовали 92 А зводницям таке робили, 93 Еней там бачив щось немало 94 Но се були все осуждені, 95 Еней, ввійшовши в сю кошару, 96 Було їм вільно розмовляти 97 Сутяга толковав укази, 98 Суддя там признавався сміло, 99 Ласощохлисти похожали, 100 Моти, картьожники, п'янюги 101 Там придзигльованки журились, 102 Еней уздрів свою Дидону, 103 Така смачная молодиця, 104 Тепер же, коли хоч, злигаймось 105 Сказавши, чортзна-де пропала, 106 Еней з Сивиллою попхався 107 Педька, Терешка, Шеліфона, 108 Жидівська школа завелася, 109 Сивиллі се не показалось, 110 Ішли, і як би не збрехати, 111 І тілько що прийшли к воротам 112 Вона без всякого обману 113 Еней, бідняжка, ізлякався 114 Ворота сами одчинились, 115 А далі вперлися в будинки 116 Еней з ягою розглядали 117 Сиділи, руки поскладавши, 118 І ласощі все тілько їли, 119 Велике тут було роздолля 120 Ні чванились, ні величались, 121 Ні холодно було, ні душно, 122 "Не думай, щоб були чиновні, — 123 Се бідні нищі навіжені 124 Се вдови бідні, безпомощні, 125 Тут также старшина правдива, 126 "Скажи ж, моя голубко сиза, — 127 Базікавши, зійшли на гору, 128 Як глядь на гору ненароком, 129 "Здоров, синашу, ма дитятко! — 130 Анхиз, сю бачивши причину, 131 Тогді-то в пеклі вечерниці 132 Тут заплітали джерегелі, 133 Сюди привів Анхиз Енея 134 Одна дівча була гостренька 135 Призвідця зараз ся шептуха 136 І зараз в горщечок наклала 137 Горщок сей черепком накрила, 138 Як стали роздувать пильніше, 139 І Римськії поставить стіни, 140 Сього Анхизу не бажалось, 141 Еней з Сивиллою старою