Приїхала, загримотіла,
Кобиляча мов голова;
К Нептуну в хату і влетіла
Так, як із вирію сова;
І не сказавши ні півслова,
Нехай, каже, твоя здорова
Бува, Нептуне, голова!
Як навіжена, прискакала,
Нептуна в губи цілувала,
Говорячи такі слова:
Кобиляча голова — в українських народних казках фантастичне страховисько. Нар.: Стукотить, грукотить... "А що там-" — "Кобиляча голова лізе!" (Номис. — С. 231).