1 Еней, попливши синім морем, 2 Як ось і море стало грати, 3 Один з троянської ватаги, 4 А далі після сеї мови 5 Ось тут земелька єсть, хлоп'ята, 6 Троянці разом принялися 7 Ацест Енею, як би брату, 8 Тут зараз підняли банькети 9 Еней хоть трохи був підпилий, 10 Зібрав троянську всю громаду 11 "Зробити поминки я хочу, 12 І зараз миттю всі пустились 13 На другий день раненько встали, 14 Цебри сивушки там стояли 15 Еней і сам со старшиною 16 Енея заболіли ноги, 17 Прокинувшися, ввесь трусився, 18 Зібравшися, всі паненята 19 Еней наш роздоброхотався, 20 В присінках всі пани сиділи, 21 "Гей, хто зо мною вийде битись, 22 Дарес довгенько дожидався, 23 Абсест троянець був сердитий, 24 Знайшли Ентелла-сіромаху, 25 "Та встань, будь ласкав, пане-свату!" 26 Примчали з казанок сивухи, 27 Прийшов Ентелл перед Дареса, 28 На землю шапку положивши, 29 В се врем'я в рай боги зібрались 30 Я к ось знічев'я вбіг Меркурій, 31 Боги, почувши, зашатались, 32 Венеру за виски хватило, 33 Тут Бахус п'яний обізвався, 34 Чи знаєш, він який парнище- 35 Зевес до речі сей дочувся, 36 Венера, облизня піймавши, 37 Як між собой боги сварились 38 Розсердився і роз'ярився, 39 Тут всі Ентелла вихваляли, 40 Еней же, сим не вдовольнившись, 41 Як пан Еней так забавлявся, 42 Прийшла, Ірисі підморгнула, 43 В Сицилію якраз спустилась, 44 Дівчата з лиха горювали, 45 Троянці волокли з собою 46 Сказала: "Помагай біг, діти! 47 Послухайте лиш, молодиці, 48 "Спасеть же біг тебе, бабусю! — 49 Розжеврілось і загорілось, 50 Еней, пожар такий уздрівши, 51 Еней од страху з плигу збився, 52 "Гей ти, проклятий стариганю! 53 А ти з сідою бородою, 54 І братик ваш Плутон, поганець, 55 І ненечка моя рідненька 56 Та враг бери вас, — що хотіте, 57 Тут тілько що перемолився 58 Не знав же на яку ступити 59 Один з троянської громади, 60 Бував і в Шльонському з волами, 61 Невтесом всі його дражнили, 62 "Чого ти сильно зажурився 63 Послухавши Еней Охріма, 64 "Прокинься, милеє дитятко! 65 Збери всі човни, що остались, 66 І по олимпському закону 67 Прощай же, сизий голубочок! 68 К Ацесту зараз сам махнувши, 69 Венера тілько що уздріла, 70 Була на йому біла свита 71 Приїхала, загримотіла, 72 "Коли, Нептун, мені ти дядько, 73 Нептун, моргнувши, засміявся; 74 Поромщик їх щонайглавніший 75 Но видно, що пану Тарасу